Стаття 43. Кожен має право на працю, що
включає можливість заробляти собі
на життя працею, яку він вільно обирає або
на яку вільно погоджується.
Держава створює умови
для повного здійснення
громадянами права на працю,
гарантує рівні можливості у виборі
професії та роду трудової
діяльності, реалізовує програми професійно-технічного
навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється.
Не вважається примусовою працею
військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота
чи служба, яка
виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду
або відповідно до
законів про воєнний і про
надзвичайний стан.
Можливість заробляти працею на життя і можливість вільно обирати той чи інший вид діяльності є дуже важливим. Але право на працю не враховує безробіття. Право на працю повинно стимулювати людину добре вчитися, здобувати хороше професію, бути затребуваним у суспільстві.
ВідповістиВидалити