понеділок, 7 січня 2013 р.

Конституційні права і свободи людини і громадянина. 

Отже ми:
навели приклади основних прав і свобод людини і громадянина;
поясниди юридичний зміст окремих прав і свобод людини і громадянина;
оцінили важливість реалізації прав і свобод і виконання обов’язків.

Стаття 53.  Кожен має право на освіту.
     Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність  і  безоплатність  дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої  освіти  в
державних і комунальних навчальних закладах; розвиток  дошкільної, повної загальної середньої,  позашкільної,   професійно-технічної, вищої і  післядипломної  освіти,  різних  форм  навчання;  надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

     Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя  і  здоров'я довкілля та  на  відшкодування  завданої  порушенням  цього  права шкоди.
     Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким  не  може  бути
засекречена.

Стаття 49. Кожен  має  право  на  охорону  здоров'я,  медичну допомогу та медичне страхування.
     Охорона  здоров'я  забезпечується  державним    фінансуванням відповідних    соціально-економічних,    медико-санітарних       і оздоровчо-профілактичних програм.
     Держава створює умови для ефективного і доступного  для  всіх громадян  медичного  обслуговування.  У  державних  і  комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога  надається  безоплатно; існуюча мережа таких закладів  не  може  бути  скорочена.  Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий  рівень  длясебе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

      IV група.  Соціально- культурні права.



     Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.
     Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням  скороченого робочого  дня  щодо  окремих  професій  і  виробництв,  скороченої тривалості роботи у нічний час.
     Максимальна тривалість робочого часу,  мінімальна  тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та  святкові дні, а  також  інші  умови  здійснення  цього  права  визначаються законом.


Стаття 43. Кожен має право на працю,  що  включає  можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або  на  яку вільно погоджується.
     Держава створює  умови  для  повного  здійснення  громадянами  права на працю, гарантує рівні можливості  у  виборі  професії  та роду    трудової     діяльності,        реалізовує        програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
     Використання примусової праці  забороняється.  Не  вважається примусовою  працею  військова  або  альтернативна    (невійськова) служба, а також  робота  чи  служба,  яка  виконується  особою  за вироком чи іншим рішенням  суду  або  відповідно  до  законів  про воєнний і про надзвичайний стан.

     Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність,  яка не заборонена законом.
     Підприємницька діяльність депутатів,  посадових  і  службових осіб органів державної влади та органів  місцевого  самоврядування обмежується законом.
     Держава  забезпечує  захист  конкуренції  у   підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем  на ринку,  неправомірне  обмеження  конкуренції  та    недобросовісна
конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
     Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та  усіх  видів  послуг  і  робіт,  сприяє діяльності громадських організацій споживачів.


Стаття  41.  Кожен  має  право  володіти,  користуватися    і розпоряджатися    своєю власністю,    результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
     Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному законом.
     Громадяни для задоволення своїх потреб  можуть  користуватися об'єктами права державної та комунальної власності  відповідно  до закону.
     Ніхто  не  може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
 ІІІ група.   Економічні права.
                          





Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і  демонстрації,  про  проведення яких завчасно  сповіщаються  органи  виконавчої  влади  чи  органи місцевого самоврядування.

     Стаття 38. Громадяни мають право брати  участь  в  управлінні державними справами, у всеукраїнському та  місцевих  референдумах, вільно обирати і бути  обраними  до  органів  державної  влади  та органів місцевого самоврядування.
     Громадяни користуються рівним  правом  доступу  до  державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.


     Стаття  36.  Громадяни  України  мають  право   на    свободу об'єднання  у  політичні  партії  та  громадські  організації  для здійснення  і  захисту  своїх  прав  і  свобод   та    задоволення політичних,  економічних,  соціальних,   культурних    та    інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в  інтересах національної безпеки та  громадського  порядку,  охорони  здоров'я
населення або захисту прав і свобод інших людей.
     Політичні партії в Україні сприяють  формуванню  і  вираженню
політичної  волі  громадян,  беруть  участь  у  виборах.   Членамиполітичних партій можуть бути лише  громадяни  України.  Обмеженнящодо членства у політичних партіях  встановлюються  виключно  цією Конституцією і законами України.



ІІ група


Пполітичні права і свободи.  


     Стаття 33. Кожному, хто на законних  підставах  перебуває  на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право  вільно  залишати  територію  України,  за винятком обмежень, які встановлюються законом.
     Громадянин  України  не  може  бути   позбавлений   права   в будь-який час повернутися в Україну.


Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його  особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
     Не  допускається  збирання,  зберігання,   використання    та поширення конфіденційної інформації про особу без її  згоди,  крім випадків, визначених законом,  і  лише  в  інтересах  національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
     Кожний громадянин має право знайомитися в  органах  державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і  організаціях з відомостями про себе, які не є державною  або  іншою  захищеною законом таємницею.

Стаття 28.  Кожен має право на повагу до його гідності.
     Ніхто  не  може  бути   підданий    катуванню,    жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність,  поводженню  чи покаранню.
     Жодна людина без  її  вільної  згоди  не  може  бути  піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

     Стаття 27.  Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути  свавільно  позбавлений  життя.  Обов'язок держави - захищати життя людини.
     Кожен має право захищати  своє  життя  і  здоров'я,  життя  і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

І група.
Фізичні (особисті) права


пʼятницю, 4 січня 2013 р.

Конституційні права і свободи людини і громадянина.



Конституційні права і свободи людини і громадянина. 

Очікувані результати:
навести приклади основних прав і свобод та обов’язків людини і громадянина;
пояснити юридичний зміст окремих прав і свобод людини і громадянина;
аналізувати правові ситуації щодо прав і свобод людини і громадянина;
оцінювати важливість реалізації прав і свобод і виконання обов’язків.

Розгляньте Конституцію України 
http://constitution.org.ua/
  (Розділ ІІ)